Вирощування кукурудзи в беззмінному посіві. За і проти

Кукурудза – одна з основних культур сучасного світового землеробства, що зумовлено її широким використанням і високою врожайністю. Виробництво зерна кукурудзи є важливою складовою всього зернового господарства України. Сучасне народногосподарське значення цієї культури, зокрема, забезпечення надійного зернофуражного балансу не має альтернативи. Кукурудза значною мірою визначає не тільки економічний стан тваринництва, а й зернової галузі в цілому. Завдяки вигідному географічному розташуванню та сприятливим природно-кліматичним умовам в Україні існують об єктивні умови для вирощування цієї культури.

У дослідників та аграріїв немає єдиної точки зору щодо доцільності беззмінних посівів кукурудзи. Деякі з них считают, що кукурудза негативно реагує на беззмінну культуру, інші допускають можливість її сівби на одному полі кілька років поспіль (це підтверджують чимало вдалих прикладів втілення цієї теорії на практиці).

В Україні досліди з беззмінним посівом кукурудзи ведуться вже давно. На Красноградській дослідній станції при щорічному внесенні N20P20K20 або 6 т/га гною середній урожай кукурудзи в беззмінних посівах за 12 років (1958-1969 рр.) становив 3,02 т/га, в тій годину як продуктивність її в сівозміні після пшениці озимої досягала 3,33 т/га, кукурудзи на зерно – 3,19 т/га, цукрового буряку – 3,09 т/га, соняшнику – 3,0 т/га.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ

Вплив беззмінного вирощування на врожайність кукурудзи вивчається і в лабораторії землеробства та технології вирощування зернових, зернобобових і олійних культур Полтавської ДСГДС ім. М. І. Вавілова Інституту свинарства і АПВ у стаціонарному досліді, який заклалося ще в 1963 р. і реконструйовано в 1984 р. Продуктивність беззмінного посіву кукурудзи в досліді порівнюється з польовою сівозміною.

Дослід заклалося на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому із вмістом гумусу в орному шарі ґрунту 4,9–5,2%.

На дослідних ділянках висівали такі гібриди, як Буковинський 3 (1963-1974 рр.); Жеребківський 86 МВ (1975-1987 рр.); Дніпровський 273 МВ (1988-2001 рр.); Кадр 267 МВ (2001-2005 рр.); Подільський 274 МВ (2005-2012 рр.); Оржиця 273 МВ (2013-2014 рр.).

Беззмінний посів кукурудзи просторово розташований на відстані 300 м від ділянки з сівозміною. Система удобрення кукурудзи в сівозміні та беззмінному посіві до і після реконструкції досліду наведена в таблиці.

Продуктивність беззмінного посіву кукурудзи за роками різнилася. Рівень врожайності значною мірою зумовлювався погодніми умовами – кількістю опадів за вегетаційний період, особливо у другій його половині. Найвища урожайність зерна (9,43–10,38 т/га) була в 2008 р., а найнижча (1,45 і 1,21 т/га) – відповідно в 1975 і 1992 рр.

Результати досліджень засвідчили, що за технології вирощування кукурудзи в беззмінному посіві її продуктивність з роками не знижується, більш того, простежується тенденція до її зростання (див. табл.). Так, у середньому за одного десятиріччя (1974-1983 рр.) порівняно з першим (1964-1973 рр.) урожайність зерна кукурудзи по варіантах удобрення була вищою відповідно на 0,06; 0,15; 0,45 т/га. У сівозміні за аналогічний період її показники зростали на 0,75 т/га. За третє десятиріччя порівняно з іншим продуктивність кукурудзи у варіантах із внесенням добрив підвищилася відповідно на 0,74 та 0,24 т/га, а в сівозміні – на 0,99 т/га. Аналогічна закономірність простежується і за четверте десятиріччя. В середньому за останніх 5 років (2010-2014 рр.) порівняно з четвертим десятиріччям врожайність кукурудзи в беззмінному посіві була вищою відповідно на 0,35; 1,22 т/га, а в сівозміні – на 1,05 т/га.

При порівнянні вирощування культури в сівозміні і беззмінно на аналогічних фонах удобрення встановлено, що середня продуктивність кукурудзи в монокультурі за 1964-1983 рр. була нижчою лише на 0,05 т/га, а за 1984-2014 рр. – на 0,89 т/га і становила 5,0 т/га У середньому за 50 років (1964-2014 рр.) вирощування на постійній ділянці урожайність культури дорівнювала 4,43 т/га, тобто була на 0,47 т/га нижчою, ніж у сівозміні.

На величину врожаю зерна кукурудзи в беззмінному посіві суттєво впливали добрива, альо найбільш чітко позитивна дія елементів живлення простежувалася після реконструкції досліду, коли для порівняння було введено варіант без добрив. Так, у середньому за 20 років (1964-1983 рр.) внесення 20 т/га гною і 60 кг азоту, фосфору 40-80 кг, калію 60-80 кг д. р./га, порівняно з N10Р10К10 простежувалося достовірне зростання врожайності кукурудзи. Надбавка зерна дорівнювала 0,35; 0,39 т/га відповідно. Збільшення дози фосфору з 40 до 80 кг, калію з 60 до 80 кг д. р./га на фоні внесення гною не сприяло отриманню суттєвої прибавки врожаю кукурудзи.

Позитивна динаміка зростання урожайності зерна кукурудзи з роками на постійній ділянці вирощування зумовлена впровадженням нових, більш продуктивних, стійких до хвороб і шкідників гібридів; оновленням технічних засобів обробітку ґрунту і догляду за посівами, які дають змогу більш якісно виконувати передбачені технологією операції; появою нового покоління засобів захисту посівів від бур'бур'янів.

ВИСНОВКИ

Отримані результати досліджень підтверджують можливість беззмінного вирощування кукурудзи на зерно на чорноземах типових мало - та середньогумусних центральної частини лівобережного Лісостепу України за умови щорічного внесення добрив.

Беззмінне вирощування кукурудзи на зерно на чорноземних ґрунтах допустиме впродовж 6-7 років, на силос – до 10 років. Водночас слід зазначити, що можливість вирощування кукурудзи на одному полі кілька років поспіль не може бути приводом для відмови від застосування сівозмін.

Купити якісне насіння кукурудзи, атакож мікродобрива та засоби захисту рослин, для отримання кращого врожаю, Ви можете в нашій компанії ТД «Союзагроконсалтинг». Також ми пропонуємо для наших клієнтів повний та безкоштовний агрономічний супровід. Тел. 050-132-89-81, 096-877-98-07.