Використання сорго на кормові цілі

Використання сорго на кормові цілі.

Зерно – важливе джерело концентрованих кормів для тваринництва посушливих регіонів України. За вмістом основних пожнивних речовин і виходом кормових одиниць майже не поступається зерну кукурудзи, за вмістом сирого протеїну – перевищує його на 2-3%. У зерні сорго міститься до 80% крохмалю, 12-14% білку, 3,5-4,5%  жиру, 2,4-4,8% клітковини, 1,2-3,2% золи, в 100 кг зерна – 118-130 кормових одиниць.

При беконній відгодівлі свиней, соргове зерно заміняє ячмінне, урожай якого нижчий, а собівартість вища.

Зелений корм.

В посушливий період в степах України, де в літній час на природних пасовищах рослинність майже повністю вигорає, сорго і сорго-суданкові гібриди дають високі врожаї зеленої маси. Збирають їх на зелений корм під час найкращого співвідношення високої урожайності і кормових якостей: за 7-10 діб до початку викидання волотей.

Суданська трава на суходолі за 2-3 укоси здатна формувати урожай 30,0 т/га зеленої маси, в 1 кг якої міститься 0,18-0,21 к.од. і 12-16 г перетравного протеїну. Культура позитивно реагує на оптимальне зволоження і, за даними Інституту землеробства південного регіону, при 3-4-укісному використанні травостою дає 60,0-70,0 т/га зеленого корму.

Сорго-суданкові гібриди за продуктивністю переважають сорти суданської трави і за два укоси формують 45,0-65,0 т/га зеленої маси (9,0-13,0 т/га сухої речовини). В 1 кг зеленого корму міститься 0,19-0,23 к. од. і 14-18 г перетравного протеїну.

Протеїнова поживність вегетативної маси соргових культур недостатня і становить лише 67-78 г на 1 к. од. Тому, для збалансування енергетично-протеїнового співвідношення кормової маси соргові культури більш доцільно вирощувати в сумісних посівах з високобілковими компонентами. За даними Ерастівської дослідної станції, високу кормову продуктивність забезпечують сумісні посіви цукрового сорго або сорго-суданкового гібриду з амарантом.

Відомо, що соргові культури містять глюкозид дуррін, який в певних умовах сприяє накопиченню синильної кислоти і найбільша її кількість в період від сходів до викидання волотей. У фазу воскової та повної стиглості зерна в рослинах її майже немає або вміст її незначний. Накопичення синильної кислоти в отаві і першому укосі майже однакове, за виключенням посушливого періоду, коли зелений корм краще згодовувати тваринам після пров’ялювання або використовувати на силос. В умовах достатнього зволоження та на зрошуваних землях зелену масу дають тваринам свіжою.

На вміст синильної кислоти в рослинах соргових культур впливають гербіциди – знижують її. Азотні добрива збільшують її на 5-17 мг, фосфорні зменшують на 1-2 мг на 100 г абсолютно-сухої речовини.

Не рекомендується згодовувати тваринам зелену масу, пошкоджену морозом та попелицею. При пров’ялюванні зеленої маси протягом 1,5-2,0 год. вміст синильної кислоти різко зменшується.

Сіно.

Сіно соргових культур при своєчасному скошуванні, доброму висушуванні та зберіганні – високоякісний корм, який добре з’їдають тварини.

Сіно соргових культур за кормовими якостями не поступається сіну однорічних злакових трав (могари, пайзи), а за вмістом перетравного протеїну – рівнозначне сіну інших злакових культур. Суданська трава та сорго-суданкові гібриди  мають сильно гіллясті стебла і добру облистяність рослин. Вирощують ці культури на зелений корм, сіно і сінаж. В 100 кг зеленої маси міститься до 23-24 к. од. та  0,8 кг перетравного протеїну. Врожай зеленої маси на незрошуваних землях 28,0-40,0 т/га, сіна – 8,0-13,0 т/га, а при зрошенні, відповідно – 80,0-100,0 т/га та 20,0-22,0 т/га.

При цьому високий врожай зеленої маси поєднується з високим вмістом протеїну (до 15-18%), каротину, низьким – клітковини і високою перетравністю. Суданська трава відрізняється від інших кормових трав тим, що при високих врожаях вона дає сіно високої якості. За вмістом найбільш цінних частин корму  (білку) сіно суданської трави стоїть на першому місці серед всіх злакових однорічних трав і поступається в цьому відношенні тільки бобовим.

За існуючими даними кормова цінність сіна суданської трави вища сіна заливних луків, дещо нижча сіна люцерни. Суданська трава займає перше місце серед однорічних злакових трав за врожаєм і поживністю зеленого корму.

Силос.

Приготування його – один із найбільш доступних простих способів консервування кормів, при якому рослинна маса і одержаний із неї силос має приблизно однакову поживність. Найвищий урожай та найбільша кількість кормових одиниць і поживних речовин забезпечує цукрове сорго при скошуванні на силос в фазу воскової стиглості зерна. Приготовлений із листя та стебел рослин такий силос містить 1,6% сирого протеїну (з волотями – 2,5%) і 24 к. од. Кормове (цукрове) сорго силосують в чистому вигляді, а також в суміші з іншими культурами. В 1 ц зеленої маси міститься 24-26 к. од. Цукристість соку сортів і гібридів становить 18-20%, а кращих сортозразків – до 25%. Врожай зеленої маси кращих сортів і гібридів на незрошуваних землях складає 45,0-65,0 т/га на зрошуваних – до 95,0 т/га.

Сінаж.

Сінаж – мілко подрібнена сипуча маса пров’яленої трави, порівняно із силосом і сіном має ряд переваг. Загальні втрати пожнивних речовин при заготовці і зберіганні його становить 8-12% вмісту їх в зеленій траві, в той час як при сушінні сіна – 20-25%, а при силосуванні – 15-20%.

Для приготування сінажу зелену масу скошують, плющать, пров’ялюють і згрібають у валки, потім вже прив’ялену масу підбирають, подрібнюють і закладають в сховища. Одним із резервів підвищення протеїнової поживності вегетативної маси соргових рослин є сумісне їх вирощування з високобілковими кормовими культурами. В північному Степу суданську траву на зелений корм і сіно доцільно висівати в сумішках з бобовими культурами (чиною, викою, соєю, горохом), що підвищує вміст білка в вегетативній масі на 15-20%. Норма висіву компонентів в сумішках складає 80% суданської трави і 30-40% бобових від норм сівби одновидових посівів.

На півдні в зрошуваних умовах степу, краще співвідношення рослин при вирощуванні суданської трави з соєю досягається при сівбі 1,5 млн/га злакового і 0,6 млн/га бобового компоненту.

В посушливій зоні високою кормовою продуктивністю відзначаються сумісні посіви соргових культур з кукурудзою. За даними Ерастівської дослідної станції врожайність сумішки суданської трави (1,75 млн/га, суцільно) з кукурудзою (175 тис./га, широкорядно – 45 см) на богарі за два укоси становила 58,0 т/га, що за продуктивністю перевищувало одновидові посіви кукурудзи в 1,6 рази. Високу кормову продуктивність забезпечують сумісні посіви цукрового сорго або сорго-суданкового гібриду з амарантом. Найбільш доцільним є чередування двох рядків сорго або рослин сорго-суданкового гібриду з одним рядком амаранту.

Трав’яна мука, гранули, брикети.

Залежно від хімічного складу, зеленої маси, фази розвитку рослини мають різні якісні показники. В 1 кг трав’яної муки із сорго, зібраного в фазу виходу в трубку міститься 0,73 кормових одиниць, 76 г пере-травного протеїну і до 190 мг каротину; в фазу воскової стиглості зерна – відповідно 0,71 к. од., 60 г і 57 мг.

Брикети виготовляють в чистому вигляді і в суміші з іншими компонентами.

Процес виготовлення гранульованих кормів складається з подрібнення, змішування компонентів, змочування маси зв’язуючими речовинами і пресування в гранули і брикети.

Придбати насіння соргових культур можливо за посиланням: https://s-sorgo.com.ua/ua/g26214724-semena-sorgo