Оптимальний термін сівби кукурудзи

Одним з основних агротехнічних заходів у технології вирощування кукурудзи мають бути рядка сівби. Від них залежать умови росту i розвитку рослин кукурудзи, повнота, дружність i своєчасність сходів, а також рівень врожаю.

При виборі строків сівби треба враховувати зональні особливості, а саме темпи наростання температур повітря i ґрунту навесні, їх рівномірність, рядки i частоту заморозків, а також біологічні властивості вирощуваних гібридів та інші фактори.

Кукурудза належить до пізніх ярих культур, сіють її пізніше, ніж ранні ярі — пшеницю, ячмінь і овес тощо. Це пояснюється тім, що для нормального проростання вона потребує вищих температур, ніж ранні ярі культури.

Мінімальною температурою для проростання насіння кукурудзи є 8-10 °С, а мінімальною для появи сходів — 10-11 °C. Багаторічними дослідженнями відмічено, якщо висівати насіння гібридів кукурудзи в період початок-середина квітня, то до сходів 18-25 доби, при сівбі в першу декаду травня — до східців лише 6-10 діб.

Біологічний мінімум появи життєздатних сходів відмічається у кременистих гібридів при 10-11 °C, у зубовидних — 11-12 °C. Рання сівба в холодний перезволожений ґрунт призводить до загибелі насіння та зрідження сходів. На підставі наявного досвіду, кращим терміном для сівби вважаються настання стійкої середньої добової температури повітря 13 °C. За біологічними особливостями кукурудзи найбільш сприятлива температура для росту рослин 25-30 °C до фазі цвітіння волоті, вище, ніж у зернових колосових культур (20-25 °C).

Для гібридів кукурудзи різних груп стиглості впродовж вегетації необхідна для їх нормального визрівання сума активних температур, а також структура гібридного складу.

У виробничій практиці в зоні Лісостепу склались багаторічні середньо-календарні рядка сівби цієї культури. Так, для південних районів Лісостепу — в третій декаді квітня. У районах східного та північного Лісостепу — початок сівби припадає на останні п'ять днів квітня. У західних областях, що характеризуються різними ґрунтово-кліматичними умовами, сівба кукурудзи проводитися у другій половині квітня-першій декаді травня. У зв'язку з районуванням нових гібридів та впровадженням їх у виробництво рядка сівби необхідно уточнювати.

Результати досліджень Н. П. Калашникова показали, що гібриди ранньостиглої групи забезпечують урожайність при всіх рядках сівби, а середньостиглої необхідно сіяти за ранніх та оптимальних строків.

За результатами факторного сортовивчення при різних рядках сівби встановлено, що до вибору оптимального рядок необхідно підходити з урахуванням агроекологічної пластичності гібридів.

Отже, строк сівби — це генотиповий фактор впливу на урожайність кукурудзи і залежить конкретно від вибору гібрида та його біологічних особливостей. Якщо висівати насіння гібридів у більш ранній рядків, то польова схожість знижується, і є вірогідність потрапляння східців у останні весняні заморозки, які можуть зашкодити нормальному росту і розвитку рослин, що також призводить до зменшення схожості, і зрештою до скорочення рівня урожайності.

При затягненні строків сівби подовжується вегетаційний період і є ймовірність того, що рослини можуть потрапити в перші осінні заморозки і при збиранні мати високу вологість зерна (рис. 1), що потребує додаткової витрати коштів на досушування зерна.

Рис. 1. Урожайність (т/га) та вологість зерна (%) гібридів кукурудзи за групами стиглості кукурудзи

Таким чином, висока врожайність зерна кукурудзи з мінімальними витратами енергії формується за її сівби при сталому прогріванні ґрунту з урахуванням біологічних особливостей кожного гібрида.

Катерина ПОПОВА, Наіль МУЗАФАРОВ
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН